HISTORY OF THE INSTITUTE

Історія створення Інституту овочівництва і баштанництва НААН – головної галузевої наукової установи розпочалася в 1918 р., коли в Ботанічній секції сільськогосподарських справ (м. Харків) вперше започаткували наукові дослідження з овочевими рослинами. Потім ці роботи продовжили в Інституті прикладної ботаніки (1928 р.) і Українському НДІ рослинництва (1930 р.). В 1934 р. на базі останнього були створені Український НДІ соцземлеробства та Український НДІ захисту рослин. З їх об'єднання (січень 1947 р.) й розпочав своє існування Український науково-дослідний інститут овочівництва. Перед інститутом як єдиним науково-методичним центром з овочівництва в системі Міністерства землеробства УРСР було поставлено завдання: виведення нових урожайних і високоякісних сортів овочевих, баштанних рослин і картоплі та підготовка наукових кадрів через аспірантуру. Пізніше (лютий 1956 р.) установа мала назву Український науково-дослідний інститут овочівництва і картоплі. В 1967 р. інститут перебазувався з м. Харкова (вул. Чайковського, 4) у нове приміщення селища Селекційне (територія м. Мерефа). З вересня 1968 р. інститут став називатись Український науково-дослідний інститут овочівництва і баштанництва (УНДІОБ), з травня 1992 р. – Інститут овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук (ІОБ УААН), з 2010 р. – . Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України (ІОБ НААН).

Особливо велику роль у формуванні основних напрямів досліджень інституту, підготовці наукових кадрів відіграли видатні вчені й організатори сільськогосподарського виробництва – перші директори.

Чиженко Іван Авксентійович, кандидат економічних наук, член-кореспондент Української академії сільськогосподарських наук. Багато зусиль доклав у справі організації та становлення інституту і його мережі. З метою укріплення с.-г. виробництва висококваліфікованими кадрами, ініціював відкриття при інституті аспірантури і був першим її керівником. Під його керівництвом проведено велику роботу з розробки важливих агротехнічних заходів, питань механізації насінництва, боротьби з шкідниками і хворобами, економіки галузі..

З 1964 р. очолював інститут Сокол Павло Федорович, академік ВАСГНІЛ, професор, доктор с.-г. наук − талановитий керівник, невтомний дослідник, раціоналізатор і пропагандист наукових знань з сільського господарства. Розробив цінні теоретичні й практичні рекомендації щодо способів зберігання, переробки і транспортування картоплі та різних видів овочевої продукції, вивчив їх біологічні особливості та закономірності процесів за різних умов. Запропоновано способи зменшення втрат насіння овочевих і баштанних рослин під час зберігання та збереження їх посівних якостей.

В 1969–1994 pp. керівником інституту був Бондаренко Герольд Леонідович, кандидат біологічних наук. Основні напрями його діяльності – розробка енерго- і ресурсоощадних технологій та систем виробництва овочевих і баштанних рослин у відкритому і закритому ґрунті. Ним уперше в Україні науково розроблено і впроваджено до виробництва принципово нову касетну технологію вирощування розсади овочевих і баштанних рослин у відкритому ґрунті та доведено можливість поліпшення умов вирощування овочів у зимових теплицях і зниження затрат енергоносіїв за рахунок оптимального розміщення рослин у спорудах.

З 1994 по 1998 pp. очолював інститут Кравченко Владислав Андрійович, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН, відомий селекціонер, автор понад 100 сортів і гібридів овочевих культур для закритого і відкритого ґрунту. За його активної діяльності в інституті відкрито вчену раду щодо захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «овочівництво». Ним опубліковано понад 350 наукових праць. Багаторічну працю в питаннях селекції відзначено медалями: «За трудову доблесть», «До 1500-річчя Києва», медалями ВДНГ СРСР та УРСР, знаком «Изобретатель СССР»; лауреат Премії ім. В. Я. Юр'єва, Премії «За видатні досягнення в аграрній науці», «Заслужений діяч науки і техніки України», нагороджений грамотами Президії НААН, Укрплодоовочпрому, Сортнасіннєовочу, обласних адміністрацій, Почесною відзнакою УААН.

Протягом 1998–2001 pp. керував інститутом Яковенко Костянтин Іванович, кандидат сільськогосподарських наук. Основний напрям його наукової діяльності – теоретичне обґрунтування, удосконалення окремих елементів і в цілому енергоощадних технологій вирощування овочевих і баштанних культур. Вмілий організатор виробничого процесу, на фоні загального кризового економічного стану зумів скерувати роботу інституту й дослідних станцій таким чином, що значно зросли обсяги позабюджетного фінансування наукових розробок.

З кінця 2001 р. очолювала інститут доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Горова Тамара Корніївна. Академік Т.К. Горова понад 47 років присвятила вітчизняній науці, вирішенню теоретичних і практичних питань генетики, селекції і насінництва овочевих і баштанних культур. Її розробки апробовано й висвітлено у понад 500 наукових працях.  Автор понад 100 сортів овочевих і малопоширених культур, член Вищої атестаційної комісії України та член спеціалізованих вчених рад щодо захисту кандидатських і докторських дисертацій. Під її керівництвом захищено 2 докторські та 17 кандидатських дисертації. Горова Т.К.– лауреат премії ім. В.Я. Юр’єва, має дипломи, медалі: ВДНГ, «Ветеран праці», «Відзнака УААН»; знак «Винахідник СРСР»; нагороджена почесною грамотою Верховної Ради України.

З липня 2004 р. інститут очолював доктор сільськогосподарських наук Яровий Григорій Іванович. Основний напрям його наукової діяльності – розробка і удосконалення системи захисту продовольчих та насіннєвих посівів овочевих рослин від шкідників, хвороб і бур’янів у сучасних природоохоронних технологіях вирощування в захищеному і відкритому ґрунтах. Вмілий організатор виробничого процесу. Під його керівництвом видано ряд книг та методичних рекомендації щодо технології вирощування овочевих культур та виробництва насіння, розроблено й гармонізовано стандарти ДСТУ-ISO. За багаторічну і сумлінну працю нагороджений : Бронзовою медаллю ВДНГ СРСР; Почесною відзнакою УААН; Трудовою відзнакою Міністерства АПК України; «Знаком пошани»; Почесною грамотою ХОДА; «Орденом за заслуги ІІІ ступені».

З 2012 року директором інституту працював Корнієнко Сергій Іванович, доктор с.-г. наук, член-кореспондент НААН. Під його науковим керівництвом теоретично обґрунтовано, удосконалено та розроблено ефективні методики селекційно-насінницького процесу та енергоощадні технології вирощування маточників і насінників вітчизняного генофонду буряків цукрових і столових, визначено їх можливості до адаптації в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. За сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва йому присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України»; нагороджений Почесною грамотою Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації та медаллю «Трудова слава» Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна», «Відзнакою УААН»; лауреат премії НААН «За видатні досягнення в аграрній науці». Під його керівництвом було відкрито спеціалізовану вчену раду щодо захисту докторських дисертацій зі спеціальності 201 Агрономія.

З 2017 року колектив очолила Могильна Олена Миколаївна. Основні напрями досліджень пов’язані з галуззю «овочівництво», а саме: «насінництво», «органічне овочівництво», «захист овочевих і баштанних рослин від бур’янів». За сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва Олена Миколаївна відзначена Почесною грамотою і Почесною відзнакою УААН, ювілейною медаллю «100 років Національній академії аграрних наук України», Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації, Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським Народом».

З 2021 року директором інституту працює Куц Олександр Володимирович, доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник. Під його науковим керівництвом для органічного рільництва розроблено технологію вирощування овочевих рослин із використанням нових функціональних груп мікробних препаратів (комбіновані, поліфункціональні, з біологічно активними речовинами, з мікоризоутворюючими агентами), добрив із місцевої сировини  у  комплексі  з  впровадженням  полі культурних агроценозів, енергоефективних способів обробітку ґрунту, мульчування поверхні, біологічного захисту рослин.