Інститут овочівництва і баштанництва НААН

Institute of Vegetable and Melon NAAS

SELECTION OF CABBAGE AND ONION CROPS

Ткаченко Ф.А.
Макарова С.Г. Чернишенко Т.В.

 

Вперше роботу з капустою білоголовою в інституті у 1952 р. розпочав доктор с.-г. наук Ткаченко Федір Антонович. Значний вклад в налагодження селекційної роботи з капустою білоголовою пізньостиглою в Лісостепу України (28 років) внесла кандидат с.-г. наук Макарова Світлана Георгієвна (1957-1986 рр.). Разом з Макаровою С.Г. створенням сортів капусти білоголової займались Шаруда К.Г., Горбунова Н.Ф., Кузьменко З.Г.

За 50 років селекційної роботи вирішено головну проблему – розширено сортимент капусти. Сорти Харківська зимова (1976 р.) та Українська осінь визнані національними стандартами України. У результаті багаторічної роботи створено сорти капусти – Білосніжка (1974 р.), Ліка (1985 р.), Ярославна (1993 р.), Леся (1999 р.), Яна (2002 р.), Лазурна (2006 р.), середньопізній сорт капусти червоноголової Палета (2008 р.) та сорт капусти савойської Розалі. Перспективним напрямком роботи є створення гетерозисних гібридів капусти білоголової з використанням явища самонесумісності. над цією проблемою працювали завідувач лабораторією Чернишенко Т.В., Рудим Т.В., Сабельник Т.О., Дядченко В.М., Ковтун М.Є., Темніченко Р.О., Мукурі О.В., Шемет А.І., Оберемок Т.М., Нечитайло Т.В. спільно зі співробітником лабораторії біотехнології Кондратенком С.І. З 2018 року селекційну роботу з капустою білоголовою продовжила кандидат с.-г. наук Кирюхіна Н.О.

Кирюхіна Н.О.
Біленька О.М.  

 

Селекційну роботу з цибулею ріпчастою в Інституті овочівництва і баштанництва проводять з 1947 року. Розпочали її Болотніков С.І. і Півненко А.І. Методом масового добору селекціонером Чернетченком В.С. з місцевої форми Балаклійського району Харківської області відселектовано сорт Балаклійська харківська (1955), а з місцевої форми Білопільського району Сумської області – сорт Воробйовська 32 (1955).

Великий вклад в селекцію цибулі ріпчастої вніс Ткаченко Ф.А. та лаборант Білошенко Г.Д. Ними були виведені гострі сорти цибулі ріпчастої Сорочинська 10 (1963), Золотиста (1971), Союз (1974), Солнєчна (1983) та Ткаченківська (1991). При створенні цих сортів був застосований метод міжсортової гібридизації у поєднанні з індивідуальним, родинним та масовим поліпшуючим добором. Вихідним матеріалом для нових сортів слугували сорти зарубіжного походження та кращі місцеві сорти народної селекції, які відзначались високою лежкістю, транспортабельністю, урожайністю та вмістом поживним речовин. Ткаченко Ф.А. методом клонового добору з місцевих форм також були створені сорти цибулі шалоту Кущівка місцева (1950) та Кущівка харківська (1962).

У результаті клопіткої роботи плеяди селекціонерів-насіннярів (Кулінич В.М., Тимчук В.М., Чернишенко Т.В., Біленька О.М., Шабетя В.В., Плохіх А.І., Ящук Г.Г., Бабенко Н.М., Гайдукова Л.М., Віценя Т.І., Буряковський Д., Роземборський М.М., Сабельник Т.О., Гуленко Н.В.) методом синтетичної селекції були виведені гострі сорти – Харківська 82 (1994), Варяг (2010), Белла (2020) та напівгострі – Веселка (1994), Глобус (1997), Мавка (2003).

З використанням методу клонового добору з місцевих форм були створені сорти цибулі шалоту – Забава (2001), Сюрприз (2001), Ліра (2004) та Ольвія (2008), методом клонового добору з полікросних гібридів – сорт Дружок (2021).