Інститут овочівництва і баштанництва НААН

Institute of Vegetable and Melon NAAS

ADAPTIVE VEGETABLES

Рубін В.Ф.
Вітанов Д.Р.
Дудник С.П.

 

З 1948 по 1976 pp. лабораторію очолював Рубін В.Ф.; з 1976 по 1988 pp. – Дудник C.П.; з 1989 по 1994 pp. –  Антонов О.В.; з 1995 р. – Вітанов О.Д.

У перші роки існування інституту (1947−1959 рр.) лабораторія займалась вивченням ефективності добрив, розробкою і впровадженням квадратно-гніздового та стрічкового (50+90см), (60+120см) способів сівби і висаджування овочевих рослин.




Антонов О.В.
Вітанов О.Д. Мельник О.В.

 

В 1958 р. організовано лабораторію зрошення, якою керували Співаков К.М. (1958−1963 pp.), Вітанов Д.Р. (1964−1970 pp.), Дудник С.П. (1970−1973 pp.). У 1975 р. лабораторію зрошення об'єднали з лабораторією агротехніки. Спочатку зрошення проводили вручну по борознах та чеках (Квіт Р.І., Біляк Б.Й., Гамов Л.Г.), а з 1960-х років перейшли на дощувальні машини. Виробництву рекомендовано режим зрошення та способи поливу овочевих культур (Вітанов Д.Р., Дудник С.П., Болотських О.С, Антонов О.В., Плєшков К.К., Гаврилов М.Ю.).

Цілу революцію в технології вирощування овочів привнесли розробки щодо хімічного захисту від бур’янів як на окремих видах рослин, так і в сівозмінах (Кулик Л.В., Могильна О.М., Берьозкіна Г.Ю., Вітанов О.Д., Зелендін Ю.Д., Середіна Л.І.). За матеріалами досліджень чотири рази через кожні 5 років, видавали «Методичні вказівки по застосуванню гербіцидів в овочівництві».




Гаврилов М.Ю.
Берьозкіна Г.Ю. Кулик Л.В.

 

У 1976–1980 рр. співробітники брали участь у розробленні промислової технології вирощування безрозсадного томата для переробки на півдні України, що дало можливість підвищити врожайність до 80 т/га й задовольнити потреби консервної промисловості у сировині (Берьозкіна Г.Ю., Кулик Л.В., Вітанов О.Д., Баранов М.І., Гаврилов М.Ю.). Розробці присуджено Республіканську премію (1980 p.). Велику увагу приділяли дослідженню способів основного обробітку ґрунту під овочеві рослини, визначенню оптимальних строків та тривалості проведення польових робіт (Дудник С.П., Антонов О.В., Плєшков К.К., Гаврилов М.Ю. Олійник А.Г.).  

Дослідженнями щодо підбору оптимальних попередників для овочевих рослин та розробленням сівозмін у 1950–70-ті роки XX століття займались вчені інституту і його дослідної мережі: Рубін В.Ф., Солонецький В.О., Гуща М.А., Гамов Л.Г., Берьозкіна Г.Ю. Розробленням спеціалізованих овочевих сівозмін з короткою ротацією та системою застосування гербіцидів у них займались у 1978−1991 pp. Вітанов О.Д., Берьозкіна Г.Ю., Кулик Л.В., Дудник C.П., Зелендін Ю.Д., Олійник А.Г., Розторгуєв В.А. За матеріалами досліджень чотири рази видавали методичні рекомендації «Введення і освоєння сівозмін з овочевими рослинами».

У 1996−2006 pp. спільно з лабораторією механізації (Ольховський М.Ф.) розроблено (Вітанов О.Д., Зелендін Ю.Д.) спосіб вирощування овочевих рослин на основі гідровисіву спеціально підготовленого насіння. Макетний зразок гідросівалки СГО-4,2 (автор, талановитий винахідник  Ольховський М.Ф.)  користувався попитом у виробників та науковців.

Великий внесок у наукові розробки лабораторії зробили лаборанти та агрономи: Міщенко Л.І., Воловик В.І., Гунаєва Н.В., Могильна З.І., Перемот І.М., Рудич К.А., Нижегородова В.І.,
Лонська М.П., Наріжна Т.О. та інші.

У 2001–2015 рр. аспірантами (Могильна О.М., Філатов Р.І., Романов О.В., Кирюхін CO., Герман Л.Л., Зелендін Ю.Д., Томах Є.О., Сидорка В.О., Солдатенко О.В., Чефонова Н.В., Виродов О.С., Семенченко О.Л.) захищено кандидатські дисертації (науковий керівник – д.c.-г.н., професор Вітанов О.Д.).

З 2010 р. лабораторію перейменовано у лабораторію адаптивного овочівництва, зберігання і стандартизації. З 2015 р. лабораторію очолює к.с.-г.н. Мельник О.В..

У період 2011–2017 рр. розроблено та опубліковано «Методологію адаптивної системи вирощування овочевих культур». У 2021 р. продовжуються дослідження з розроблення смугового способу вирощування овочевих рослин в умовах полікультури для застосування в органічному овочівництві (Вітанов О.Д., Зелендін Ю.Д., Чефонова Н.В., Іванін Д.В.).