Інститут овочівництва і баштанництва НААН

Інститут овочівництва і баштанництва НААН

Науково-практичний семінар «Ražas svētki Vecaucē» (Свято врожаю) (03.11.2022)

3 листопада 2022 року наші колеги Гарбовська Т., Кирюхіна Н., Сиромятніков Ю. в межах наукового стажування прийняли участь в науково-практичному семінарі «Ražas svētki Vecaucē» (Свято врожаю), що було проведено факультетом сільського господарства Латвійського університету природничих наук і технологій – LBTU (раніше Латвійський сільськогосподарський університет), який цього року отримав тему «Miers baro, karš posta» (Мир годує, війна руйнує) відповідно до глобальних поточних подій світу.

Цього року науковці згадували події столітнього ювілею науково-дослідного центру «Stendes», обговорювали особливості ґрунтового покриву платонської волості, селекцію плодів томатів, продуктивність і якість яєць курей-несучок, а також стратифікацію ґрунту для боротьба з бур'янами. Також відбулося нагородження переможців випробувального польового та лабораторного дослідження та переможців конкурсу аспірантів.

Доповідну секцію відкрила Sanita Zute, завідувач відділу сільськогосподарської селекції та агроекології Центру досліджень деревостанів Інституту агроресурсів та економіки, яка акцентувала увагу на найяскравіших столітніх подіях та етапах розвитку центру. Його початок можна простежити з того часу, коли Міністерство сільського господарства Латвії доручило чудовому агроному Jānim Lielmanim створити племінну станцію Stende. Під час створення центру його метою було вирощування нових сортів сільськогосподарських культур, придатних до місцевих кліматичних і ґрунтових умов, стійких до хвороб рослин і продуктивних, а також випробування сортів іноземної селекції. Протягом багатьох років 76 сортів польових культур були відомі в усьому світі під назвою Stand Breeders, і зараз центр має 200 га ріллі, де також позначені сорти гороху, картоплі та трав, створені селекціонерами Priekuļu. S. Zute переконана, що однією з головних рушійних сил протягом десятиліть є сильний колектив, міцні традиції та чудові селекціонери, які й сьогодні продовжують носити ім’я Центру дослідження Stende.

Огляд сучасних досліджень розшаровування ґрунту для боротьби з бур’янами представив Юрій Сиром’ятніков з Інституту овочівництва і баштанництва НАН України, що в Харківській області. Він наголосив, що наразі хімічні методи боротьби з бур’янами все більше витісняються механічною прополкою. Одним із перспективних механічних пристроїв для боротьби з бур’янами є роторний розпушувач і сепараційний стратифікатор. Дане обладнання забезпечує якісний обробіток ґрунту, крім того, якщо використовувати його на передпосівному етапі, завдяки цьому обладнанню не потрібно буде проводити передпосівне боронування та культивацію. Ґрунт під посів буде підготовлений одразу і дозволить більш ефективно контролювати ріст бур’янів без застосування гербіцидів.

У продовженні професор Aldis Kārkliņš представив дослідження особливостей ґрунтового покриву в парафії Paltones. Разом зі своїми колегами він бере участь у дослідженні ґрунтових ресурсів, що є необхідним для вирішення європейських та глобальних викликів – зупинки глобального потепління, впровадження кліматично-нейтральної моделі виробництва, зменшення втрат поживних речовин рослинами, розвитку ґрунтів. технології економії тощо. Говорячи про дослідження, проведені в волості Paltones, A. Kārkliņš пояснив, що було проведено 82 розкопки на площі 86,6 км2 і виявлено 9 груп ґрунтів – лювізол (luvisols) (39 %), планозол (planosols) (24 %), ферзем (phaeozems) (21 %), кальцизол (calcisols) (5 %), підзол (podzols) (4 %), глейзол (gleysols) (2,3 %), регозол (regosols) (2,3 %), анбризол (unbrisols) (1,2 %) і аренсол (arensols) (1,2 %).

А ось практичними порадами щодо вибору плодів томатів поділилася старший лаборант Інституту ґрунтів і рослинництва, студентка магістратури «Сільське господарство» Lilija Dučkena, яка разом із колегами визначала, як вибрати смачні помідори, якщо брати до уваги візуально видимі ознаки – розмір і колір плоду. Про хід дослідження вона розповідає, що загалом було включено 45 сортів томатів – червоні, рожеві, помаранчеві, коричневі, жовті та строкаті плоди томатів, потім визначено вміст осаду, розчинного осаду, титрованої кислоти, а також як індекс смаку (GI) та відносний індекс смаку (RGI), але потім послідувала дегустація фруктів, яка відбулася в рамках «Днів томатів 2022» у Вірцавасі. За оцінками присутніх – Golden Pearl (помідори мають жовті плоди, характерний м’який смак, середня вага плодів від 13 до 18 г), Sakura (характерні червоні плоди із середньою вагою від 18 до 22 г) та Bellastar (томат за за біохімічним аналізом смак можна оцінити як помірно смачний, маса плоду в середньому від 12 до 15 г). На закінчення L. Dučkena зазначає, що одними з найсмачніших є помідори невеликого розміру з високим вмістом розчинного жиру, але якщо порівнювати за кольором, то червоні помідори характеризуються найменшим розкидом відносного смакового показника, що означає найменший шанс купувати несмачні плоди, але найсмачнішими визнані саме строкаті помідори, до того ж ще потрібно дослідити їх урожайність в умовах Латвії.

Про продуктивність та якість яєць кросів несучок Dominant на різних кормах розповіла на семінарі провідний науковий співробітник Aiga Nolberga-Trūpa. Як пояснює дослідник, дослідження годівлі курей-несучок було проведено, щоб визначити найбільш прийнятну кількість рослинного протеїну в кормі для курей-несучок і їх вплив на продуктивність курей-несучок. Проект було реалізовано в курнику-несучці «Upkalnu ferma» SIA «Kurzemes olas» парафії Įbuļu, регіон Talsu, з використанням трьох кросів курей-несучок Dominant: Dominant Barred з перегородкою D959, Dominant Tinted із забарвленням D723 та Dominant Red Barred з червоною смугою D459, починаючи з дня - старих курчат до повноцінних курчат для досягнення циклу нас. Дослідники кажуть, що помісні кури кожної несучки були розділені на дві групи, кожна група містила 100 курей (загалом 6 груп). Весь період розмноження птахи містилися на підлозі в окремих боксах. Кожну групу птахів годували різним біологічно повнораціонним комбікормом: першу групу покупними повнораціонними комбікормами для курчат, молодняку та несучок від компанії AS «Dobeles dzirnavnieks», а другу групу повнораціонними комбікормами для курчат, молодняку та несучок, підготовлених на фермі. Для кормових сумішей, які готували в господарстві, розроблено науково обґрунтовані рецепти кормів по кожній групі птиці. A. Nolberga-Trūpa разом із залученими партнерами дійшли висновку, що групи курей-несучок, де птахів годували сільськогосподарськими кормами, мали вищу інтенсивність несучості порівняно з групами курей, яких годували комерційними органічними кормами. Найкращу інтенсивність несучості показала крос Dominant Tinted D723, тоді як група курей D495S дала більші та якісніші яйця. Вміст сухої речовини, сирого протеїну та сирого жиру в яєчній масі в групах курей був еквівалентним і відповідав показникам фізіологічних норм.

На семінарі, разом із доповідями про результати досліджень, ректор університету I. Pilvere розглянула тему «Університет у часи змін». I. Pilvere пояснює, що історія LBTU є доказом постійних змін, постійного відкриття нових факультетів і закриття деяких, зміни назв і статусів, крім того, суттєвим змінам також сприяла необхідність реалізації вимог Вищого Закон про освіту. В даний час в університеті діє Рада LBTU, яка відповідає за сталий розвиток, стратегічний та фінансовий нагляд за університетом, а також забезпечує роботу LBTU відповідно до цілей, поставлених у стратегії його розвитку, яка передбачена завдяки реформі управління вищими навчальними закладами, здійсненій у Латвії, яка закріплена в Законі про вищу освіту. Хоча на початку свого історичного розвитку в університеті були представлені лише дві галузі – сільське та лісове господарство, одна з яких понад 80 років носила назву університету, сьогодні LBTU став багатопрофільним університетом, що визначило три пріоритетні напрями спеціалізації в науці: 1. науки про сільське, лісове та ветеринарні науки; 2. інженерні науки і технології; 3. суспільні науки.

Під час заходу учасники також мали змогу ознайомитись зі стендовими доповідями, які оцінювали журі та присутні. У номінації «Найпривабливішою» була визнана робота стенду – Гарбовської Т. «Оцінка нових партенокарпічних F1 гібридних комбінацій огірка за селекційними ознаками та їх мінливістю в умовах захищеного ґрунту» (Інститут овочівництва і баштанництва НААН України), у номінації «Кращий структурований» – Skutele K., Mešķis S., Dorbe A. «Макроводорості на узбережжя Латвії – можливість чи тягар?», але симпатії учасників семінару завоювали – Vilka L., Siliņa D. «Чи можна обмежити гниль великих ягід журавлини без хімічних засобів захисту рослин?»

Наукові звіти, представлені на семінарі, зібрані у збірнику статей «Ražas svētki «Vecauce – 2022»: Miers baro, karš posta».